|
Серг?й ?сюн?н (м. Хмельницький) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
В кра?нах Латинсько? Америки в?дзначають святкуваннями перемогу у битв? п?д Аякучо, що стала вир?шальною, за незалежн?сть ?спанських колон?й (Венесуели, Колумб??, Еквадору, Бол?в??, Перу, Панами). ?м'я кер?вника ц??? боротьби - С?мона Бол?вара, в?доме всьому св?ту. Але не багато ?з нас зна?, що одним з найближчих його соратник?в був наш земляк - Михайло Карлович Скибицький. Народився М.Скибицький у 1793 роц? в сел? Корч?вка Старокостянтин?вського пов?ту (нин? село в Красил?вському район?). Юнацьк? роки хлопця проходили в епоху небувалого п?днесення нац?онально-патр?отичного руху в усьому св?т?. З особливим захопленням Михайло спостер?гав за под?ями визвольного руху, що розгортався на далекому п?вденноамериканському континент?. Коли ж йому виповнилося 30 рок?в, в?н прийняв р?шення залишити батьк?вщину ? вступити до в?йськ С?мона Бол?вара. На початку 1824 року Михайло Скибицький, на той час вже досв?дчений в?йськовий ?нженер, ви?хав ?з Петербурга до Швец??. Зв?дти в?н д?стався Англ??, а дал?, з неймов?рними труднощами йому вдалося потрапити на корабель з ?ноземними добровольцями, що в?дправлялися на допомогу революц?йн?й Америц?. Весь шлях до Венесуели у Скибицького зайняв майже в?с?м м?сяц?в. Перше знайомство з венесуельською д?йсн?стю на багатьох ?ноземних волонтер?в (серед них були англ?йц?, ?рландц?, поляки, ?тал?йц?, французи) справляло гн?тюче враження. У мр?ях вони малювали геро?чну арм?ю, в?дважн? походи, переможн? виступи у визволенн? м?ста. Зам?сть цього бачили нап?вроздягнуту арм?ю, в як?й нав?ть оф?цери ходили в ?нд?анських сандал?ях та порваних мундирах, занедбан? табори в глухих троп?чних л?сах, в яких буяла маляр?я, в?спа та жовта лихоманка. Продовольства не вистачало, а та ?жа, що була - ставала для шлунк?в ?вропейц?в справжн?м випробуванням: кукурудза, банани та м'ясо без хл?ба та сол?. Потрапивши в так? умови, частина добровольц?в одразу поверталася назад, частина починала пиячити, деяк? переходили на б?к ворог?в-?спанц?в. Михайла Скибицького так? випробування не злякали. Його, як людину з ?нженерною осв?тою та знавця к?лькох ?ноземних мов, зарахували до командного складу визвольно? арм??, присво?вши звання поручика. В грудн? 1824 року наш земляк в?дзначився п?д час вир?шально? битви в долин? Аякучо (нин? - територ?я Перу), та був нагороджений орденом "Бусто де Л?бертадор". Невдовз? С?мон Бол?вар почав вважати Скибицького найдов?рен?шою людиною ? згодом призначив оф?цером свого штабу. С?мон Хосе Антон?о де ла Сантисима Трин?дад Бол?вар-?-Палас?ос - таке повне ?м'я та пр?звище С?мона Бол?вара (1783-1830), кер?вника боротьби за незалежн?сть ?спанських колон?й у П?вденн?й Америц?. За 15 рок?в жорстоко? в?йни (розпочалася у 1810 роц?) в?йсько Бол?вара зв?льнило в?д колон?ально? залежност? Венесуелу та земл? Ново? Гранади, територ?ю Колумб?? та Еквадору, г?рськ? простори Перу. Бол?вар став президентом Велико? Колумб?? (нин? Венесуела, Еквадор, Панама, Колумб?я), диктатором Перу, господарем Бол?в??. Його авторитет у П?вденн?й Америц? був величезним. Отже, зрозум?ло, щоб стати одним ?з соратник?в такого д?яча, необх?дно було бути неперес?чною особист?стю. Михайло Скибицький багато зробив корисного для визвольно? арм?? та кра?н Бол?вара. Спершу наш земляк в?дпов?дав за формування ?нженерних п?дрозд?л?в та буд?вництво фортиф?кац?йних споруд, з чим блискуче впорався. Велика заслуга Скибицького в розробц? проекту м?жокеанського каналу. В ц?й справ? ?нженер з Под?лля подав надзвичайно ц?нну пропозиц?ю: з'?днати верх?в'я колумб?йських р?чок Канука ? Атрато на п?вноч? та Нап?п? ? Сан-Хуан на п?вдн?. За цей проект в жовтн? 1826 року йому було присво?не звання кап?тана, а ще через п?вроку -майора. П?сля остаточного завершення визвольно? в?йни (1826 р.) Бол?вар спробував об'?днати кра?ни Латинсько? Америки в ?дину республ?ку, але через сепаратистськ? настро? вона розпалася на низку незалежних держав. С?мон Бол?вар захвор?в ? незабаром помер. Незважаючи на це, Михайло Скибицький залишився,в Латинськ?й Америц?. Його товариш Хосе Антон?о Паес - кер?вник загон?в м?сцевих льянос - п?сля розпаду Велико? Колумб?? став президентом Венесуели ? запросив подолянина служити в збройних силах кра?ни та допомагати йому писати спогади про боротьбу народ?в Латинсько? Америки за свободу ? незалежн?сть. У серпн? 1831 року Скибицький з рукописом спогад?в президента ви?хав до Франц??, щоб там видати мемуари. Через низку причин це зробити йому не вдалося. До того ж, у 1835 роц? його сестра Франц?шка написала з Корч?вки, що померли батьки. Михайло вир?шив негайно ?хати на батьк?вщину, але важко захвор?в. Та все ж таки, через та?мне листування (справа в тому, що в Рос?йськ?й ?мпер?? вс? учасники визвольних рух?в були в опал?), в?н домовився про зустр?ч з сестрою у Львов?. Хворий ? знесилений, Михайло ледь д?стався до м?сця зустр?ч?, та в м?ст? сестри не застав. В?н вир?шив ?хати до Рос?йсько? ?мпер??, на Под?лля. Але у прикордонному м?стечку Радз?в?ллов? царськ? митники затримали Скибицького ? в?дправили на помешкання до Ки?ва, п?д суворий нагляд пол?ц??. Проте, по дороз? йому вдалося за?хати до р?дно? Корч?вки ? побачитися з сестрою. В 1836 роц? за наказом ?мператора Миколи ? Скибицький був висланий до Вятки, як "небезпечна особа ?з бунт?вно? Америки". По дороз? до заслання Михайло Карлович ще важче захвор?в, а на м?сц? взагал? зл?г. У зв'язку з цим та на умовляння рос?йських та польських засланц?в йому було дозволено в?дбувати покарання у сел? Веселий Кут на Ки?вщин?. У 1846 роц? Михайло Скибицький виготовив фальшивий паспорт ? потайки в?дправився до зах?дного кордону Рос??. У Летичев? вир?шив перепочити, але тут же потрапив до рук пол?ц??. Почалися допити, судова справа. Однак вирок винести не встигли: у липн? 1847 року Михайло Карлович Скибицький помер. Опубл?ковано у: "?-Под?лля" в?д 17.02.2005 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||