Серг?й ?сюн?н (м. Хмельницький)
пров?дний науковий сп?вроб?тник

Микола Осл?ковський - талановитий во?начальник, Герой Радянського Союзу.

          Под?льська юн?сть

          Микола Осл?ковський (1900-1973 рр.) народився у Летичев? в родин? ?нтел?гент?в. Батько, Серг?й Йосипович, хоча ? був дворянського походження, але "м?льйонних кап?тал?в" не мав ? служив на скромн?й посад? в пов?товому земств?. М?ж тим, ця людина була з числа надзвичайно ерудованих, чесних та справедливих, що певною м?рою ? заважало службовому росту. Житт?вий тон у с?м'? задавала мати, Олена Васил?вна - вчителька за фахом, жвава, весела, енерг?йна ж?нка. Було у Миколи ще дв? старш? сестри - Мар?я та Олена.

          У десять рок?в Микола вступив у Проскур?вське Олекс??вське реальне училище (нин? в цьому прим?щенн? Хмельницький м?ськвиконком). Через два роки хлопця перевели в щойно в?дкриту в Летичев? г?мназ?ю, де в?н ? зак?нчив повний курс навчання. "В?дм?нними знаннями брат не в?дзначався, - згадувала сестра Олена, - ? все тому, що ц?л?с?ньк? дн? в?н проводив в розташованих неподал?к в?д нашого будинку конюшнях гусарського ескадрону Охтирського полку, який в т? роки квартирував у Летичев?. Солдати добре знали Миколу, полюбили його та ?з задоволенням навчали кавалер?йськ?й виправц?". Тод? н?хто й гадки не мав, що кавалер?я для цього хлопця стане справою життя.

          Революц?йн? под?? 1917-20 рок?в вир?шили подальшу долю Осл?ковського. Дев'ятнадцятир?чним в?н вступа? в парт?ю б?льшовик?в ? незабаром ста? командиром ескадрону Червоно? арм??. П?сля громадянсько? в?йни, в 1921 роц? його, як одного з кращих к?ннотник?в, направляють в Одесу на Вищ? курси командир?в. Навчання почалося усп?шно, але тут-то ? згадали про ... дворянське походження Миколи.

          Генерал кавалер??

          Наприк?нц? 1921 року Миколу Осл?ковського виключають з парт??. Голова парткому сказав: "Покайся, в?дмовся в?д свого батька", але той у в?дпов?дь: "Виключили би за провину - я би покаявся. А щодо батька, то в?н людина чесна ? порядна, я його завжди поважатиму". Нев?домо як розгорталися б под?? дал?, якби на двор? був 1937 р?к. А тод? молодий командир, зак?нчивши курси, дякуючи сво?му таланту, вдало продов жив службу в Червон?й кавалер??. Початок Велико? В?тчизняно? в?йни М.Осл?ковський зустр?в у званн? полковника на посад? виконуючого обов'язки командира 9-? Кримсько? кавалер?йсько? див?з??.

          Перш? бо? див?з?я прийняла на р?чц? Прут, пот?м воювала п?д Харковом, восени ?? перекинули п?д Москву. В грудн? 1942 року Осл?ковському присво?ли звання генерал-майора ? призначили командиром 3-го гвард?йського кавалер?йського корпусу. Т?льки тод?, у генеральському званн?, Миколу Серг?йовича поновили в парт??. Корпус Осл?ковського брав участь у Стал?нградськ?й битв?, визволяв Б?лорус?ю, кра?ни ?вропи. Саме трет?й корпус першим вступив на територ?ю Сх?дно? Прус?? в 1944 роц? й першим вийшов на з'?днання з союзною арм??ю С?НА на Ельб? в 1945 роц?.

          Д?яльн?сть кавалер?? п?д час Велико? В?тчизняно? в?йни якось випала з поля зору в?йськових ?сторик?в. П?хота, танки, л?таки - про це вс? ми чули, читали, бачили, а от кавалер?я в?д?йшла на другий план, хоча к?льк?сть ? значим?сть цих в?йськ була немалою. Скаж?мо, лише 3-?й корпус Осл?ковського по штату мав понад 19 000 б?йц?в, 16 000 коней, 128 легких танк?в, 44 бронемашини, 136 гармат, 128 м?номет?в. А таких корпус?в у 1942 роц? на фронтах було 17! Використовувалися вони досить активно - моб?льн?сть кавалер?? дозволяла наносити контрудари по флангах ? тилах ворога, розвивати наступ п?сля прориву оборони, пересл?дувати в?дступаючого противника.

Генерал в?д к?нематограф??

          П?сля в?йни, з 1946 року, Микола Осл?ковський пере?хав до Москви ? став начальником Вищо? кавалер?йсько? школи. Коли в 1953 роц? кавалер?я як самост?йний р?д в?йськ була л?кв?дована, головним у житт? нашого земляка ста? ... к?но.

          Ще в т? роки, коли Осл?ковський був начальником кавалер?йсько? школи, його к?лька раз?в залучали як консультанта до справ к?нематограф??. Захоплення ?сторичним к?но прийшло в?дразу ? надовго: генерал порина? в книги ? мемуари, арх?вн? та музейн? фонди. Якось в?н нав?ть сказав: "Якби мен? було дано друге життя - я присвятив би його ?сторичному к?но". За 25 рок?в нашому земляку довелося бути консультантом понад 100 ф?льм?в, у яких знят? батальн? сцени. Друз? ? знайом? м?ж собою по-доброму називали Миколу Серг?йовича "Генерал в?д к?нематограф??".

          Опубл?ковано у: "?!" в?д 25.09-1.10.2000

на початок стор?нки