|
У XVI стол?тт? Зах?дну ?вропу охопив реформац?йний рух. Посл?довники Лютера, Кальв?на, Социна та ?нших реформатор?в-протестант?в з'являються ? на теренах Укра?ни. Волинь ?, зокрема, земл? нашого краю стають м?сцем розповсюдження найрадикальн?шо? реформаторсько? теч? - ар?анства.
Давн? ар?ани
Ар?анство як теч?я в ранньому християнств? виникло в IV стол?тт? й д?стало назву в?д ?мен? священика Ар?я з Олександр??. В?д 336 до 381 року ар?анство було оф?ц?йно визнане рел?г??ю Римсько? ?мпер??, але п?сля засудження його на Константинопольському собор? як ?рес?, державною рел?г??ю стало ортодоксальне християнство. У XVI стол?тт?, коли протестантський рух охопив кра?ни Зах?дно? ?вропи, в?дродилося й ар?анство. Б?ля виток?в в?дродження стали ?тал?йц? Лел?й ? Фауст Социни, на честь яких ар?анство д?стало ще одну назву - соц?анство. Як ? ?хн? попередники, ар?ани ХV?-ХV?П стол?ть заперечували догмат Тр?йц?. Щодо тлумачення Святого Письма, людському розумов? надавалася повна свобода, оск?льки Б?бл?я не м?стить н?чого, що б суперечило тому. Отже, прихильники ар?анства виступали проти та?нств, рел?г?йних свят, поклон?ння ?конам, дотримання пост?в.
Кв?туча доба ар?анства
У 1579 роц? Ф.Социн переселився до Польщ? ? там об'?днав розр?знен? ар?анськ? громади. В?дтод? й аж до 1638 року, коли корол?вський уряд почав гон?ння на ар?ан, тривала кв?туча доба ?снування ц??? теч??. Наприклад, в Укра?н? ХV?-ХVII? стол?ть серед 120 реформац?йних громад б?льш?сть були ар?анськ?. Д?яли вони переважно на Волин?. Показово, що ар?анством захопилися найб?льш знан? представники укра?нсько? шляхти. За короткий час ?де? Социна прийняла б?льш?сть волинсько? шляхти, перетворивши сво? ма?тки на осередки нового вчення. Визначн? громади виникають й на територ?? нашого краю - в селах Хорошев?, Тихомел? (нин? обидва - в Б?лог?рському район?), Велико? Радогощ? (нин? ?зяславщина), м?ст? Полонному. Але пров?дним центр?в ар?анства не лише у нас, а й у вс?й Укра?н? стали Лях?вц? (нин? Б?лог?р'я)
Ар?анська Мекка - Лях?вц?
З 1538 року Лях?вц? належали старовинному роду Сенют. Будучи ще православним, Фед?р Сенюта наприк?нц? XVI стол?ття нада? у сво?х волод?ннях притулок ар?анам. Старший син Федора - Павло спочатку не прийма? в?ри батьк?в ? ста? католиком, а згодом вируша? з паломницькою метою до Риму, аби в?дв?дати Ватикан. Але зв?дти, неспод?вано для вс?х, Павло поверта?ться... щирим ар?анином. В?н заснову? в Лях?вцях ар?анську громаду, запрошу? до не? вс?х пастор?в, заклада? социн?анську школу ? вже до к?нця життя залиша?ться прихильником цього вчення. Що тод? сталося в Рим? з Павлом, так ? залишилося та?мницею.
Сл?дом за Павлом прийма? ар?анство його молодший брат Петро, що волод?в Радогощею, та плем?нник Авраам - власник Тихомеля. Безмежн? волод?ння Сенют (а це майже 100 с?л та 15 м?стечок) з центром в Лях?вцях стають найвизначн?шим осередком ар?анства. Сюди з'?жджаються найкращ? просв?тител? та пастори вчення ар?анського, зокрема, в?домий викладач ар?ансько? академ?? та письменник Ян Сто?нський, вчений та л?тератор Петро Моршковський та ?нш?.
Проте ар?анська ?дея не торкнулась широких мас, так ? залишившись рел?г??ю ел?тною та шляхетною. Можливо, тому, потрапивши 1638 року п?д тиск ?з боку католицько? церкви, а з 1648 року - у вир?й визвольно? в?йни Б.Хмельницького, ар?анство приходить у повний занепад. Нове покол?ння волинсько? шляхти звертало сво? погляди до католицько? церкви. Що стосу?ться дол? ар?анських громад, то вони стали зникати одразу п?сля смерт? ?хн?х покровител?в. Так сталося ? в Лях?вцях п?сля смерт? Павла Сенюти 1639 року...
То все лежать Сенюти
До к?нця XVII стол?ття ар?ани остаточно зникають з укра?нських земель. Останн? ?хн? представники розв?ялися по св?ту - частина згубилася в Угорщин? ? Трансильван??, частина - десь у Голланд?? та Прус??. Але ще в народ? довг? роки жила пам'ять про Сенют-ар?ан. Люди, вказуючи на кургани, що розкидан? на Ляховецьких землях, неодм?нно казали: "То все лежать Сенюти".
Д?йсно, у ар?ан був обряд ховати померлих на в?дкрит?й м?сцевост?, переважно на горб?, у неглибоких могилах, насипаючи над нею земляний курган. Кожному неб?жчику в руки вкладали металеву дощечку з написом "Scio cui crediti" ("Знаю, кого вв?ряю"), а поруч з т?лом - закорковану пляшку з покладеним всередину листом з коротким житт?писом померлого. Всередин? такого курганного кладовища будували кам'яну вежу-каплицю. До реч?, така ар?анська вежа-каплиця збереглася на Тихомельському городищ? поблизу Ямполя Б?лог?рського району. Ця споруда XVIII стол?ття ? ун?кальною пам'яткою ?стор?? та арх?тектури, под?бно? не зустр?ча?ться в жодному м?сц? Укра?ни.
Опубл?ковано: газета "?!", ? 18(803), в?д 11-17.02.2002р.
|